Розділи
70-річчя Великої Перемоги у Другій світовій війні! Саме стільки років минуло від незабутнього травня 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу. У цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки.
Ми славимо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав Перемогу.
На жаль, все менше цих людей залишається серед нас. А тому саме ця категорія громадян потребує особливої уваги як з боку влади, так і з боку громадських організацій і пересічних жителів. Найтісніше з ветеранами співпрацюють місцеві ветеранські організації, які входять до складу ветеранської організації району. Нині її очолює Віктор Живиця, який і розповів про те, чим живе сьогодні ветеранська громада Василівщини, про її проблеми і турботи.
— Перш ніж говорити про сьогодення, давайте пригадаємо ті сумні сторінки нашої історії. У перші ж дні війни на фронт мобілізували понад 9 тисяч василівців. З наближенням ворога райвійськкомат створив з числа добровольців три винищувальних батальйони загальною чисельністю 700 чоловік, з яких пізніше сформували 12 розвідувально-диверсійних груп та партизанський загін.
Після 6 жовтня 1941 року, коли фашисти окупували Василівку, більшість патріотів перебазувалася у дніпровські плавні, звідки наносила відчутні удари по ворожих комунікаціях, здійснювала диверсії на залізниці. Найбільш активно діяли загони О. Дяченка, І. Гостіщева та О. Яценка, а також диверсійна група з с. Приморське.
Німці жорстоко розправлялися з підпільниками. Понад 100 з них були закатовані. Всього ж за пе-ріод окупації знищено більш як 400 жителів нашого району. На каторжні роботи до Німеччини вивезли близько 2780 василівців, переважно молодь.
Завдяки героїзму та мужності бійців та полководців Червоної Армії на фронтах, а також партизанів і підпільників у тилу ворога та трудовому подвигу мирного населення, у війні настав корінний перелом. Під натиском радянських військ гітлерівці почали відступати.
Бої за визволення Васи-лівського району були особливо жорстокими і тривали майже два тижні. Після значних втрат як у живій силі, так і в техніці, ворог змушений був залишити Василівку 27 жовтня 1943 року. У жовтні звільнили і прилеглі села.
Свій вічний спокій на василівській землі знайшли 18 тисяч радянських воїнів, переважно бійців 243 стрілецької дивізії.
Понад 15 тисяч уродженців нашого району завзято боронили Батьківщину на фронтах Великої Вітчизняної. 6840 з них не повернулися у рідні домівки. Василівська земля зростила вісім Героїв Радянського Союзу. Ось їхні імена: О. Гнєдой. В. Давидков, І. Каулько, М. Кравець, А. Михайліченко, М. Писаренко, Ф. Харченко, А. Якуба.
Особливою гордістю василівців є Петро Дорофійович Щербина зі Скельок. Молодий сержант 30 квітня 1945 року першим встановив Прапор Перемоги на рейхстазі. Він пройшов всю війну і мав багато державних нагород.
Жителі Василівщини свято бережуть пам'ять про загиблих визволителів. У населених пунктах району збудовано 45 меморіалів і пам'ятників, на гранітних плитах яких викарбувані імена полеглих героїв.
Від імені районної ради ветеранів хочу висловити слова щирої подяки усім, хто дбає про ці священні місця і опікується їх облаштуванням і впорядкуванням. Окреме спасибі головам сільських, селищної та міських рад, учням навчальних закладів.
Цього року, згідно з Указом Президента України П.О. Порошенка, ми будемо відзначати дві дати: 8 Травня — День пам'яті і примирення та 9 Травня — 70-ту річницю Перемоги над фашизмом у Європі.
День пам'яті — це не просто уклін загиблим. Це, перш за все, застереження на майбутнє. Зберегти у серцях світлу пам’ять героїв війни, зберегти мир — світлий заповіт Перемоги нащадкам. Не мертвим, а живим потрібно, щоб не згасла пам’ять про минуле, щоб завжди цвіли квіти на могилах наших героїв.
9 Травня, у День Перемоги, ветерани району у кожному населеному пункті вийдуть на урочисті мітинги, вшановуючи своїх побратимів, учасників бойових дій, інвалідів Великої Вітчизняної, «дітей війни», солдатських вдів.
Нині у нашому районі проживають понад 19 тисяч ветеранів. З них інвалідів війни — 140, учасників бойових дій — 338, «дітей війни» — 7455.
56 первинних ветеранських організацій сьогодні дбають про своїх ветеранів. Їхнім девізом залишаються незмінні слова: "Турботу і увагу — кожному!". І це не просто гасло.
Чимало добрих справ на рахунку Василівської міської ветеранської організації на чолі з Лідією Слободян, Балківської первинної організації, яку очолює Валентина Гончаренко. Не можна не відзначити діяльність ветеранської громади ПрАТ "ЗЗРК", якою керує Юрій Медвєдєв. Особлива подяка за добре налагоджену роботу головам первинних ветеранських організацій Тамарі Беспальченко (с. Кам'янське), Людмилі Редькіній (с. Верхня Криниця), Валентині Плюйко (с. Тополине), Євдокії Кузнєцовій (с. Скельки), Катерині Телюпі (с. Мала Білозерка), Тетяні Тюпі (с. Лугове). Основою їх роботи є турбота про ветеранів і їх соціальні умови життя. А це і допомога із заготівлею палива у зимовий період, і догляд за присадибними ділянками, і турбота про належне медичне обслуговування.
Вагому підтримку в роботі ветеранських громад надають ветерани-волонтери, серед яких найбільш активні В. Плюйко, Т. Телюпа, П. Панченко та ін. Вони допомагають ветеранам з оформленням документів, вирішенням проблемних питань, а дехто — і з веденням домашнього господарства. Всього у районі волонтерську допомогу отримують понад 1500 людей похилого віку.
Теплі стосунки у ради ветеранів району склалися з представниками районної організації Товариства Червоного Хреста України. Керівник Галина Лалетіна та патронажні сестри у містах Василівка, Дніпрорудне, смт. Степногірськ — надійні помічники наших ветеранів. Вони дбають, аби люди похилого віку, і особливо одинокі, соціально незахищені були забезпечені продуктами першої необхідності, овочами, фруктами та іншими необхідними речами.
В житті ветеранської громади району важливу роль відіграє КУ "Територіальний центр соціального обслуговування", в структурі якого працюють відділення надання соціальної допомоги на дому та відділення соціальної побутової адаптації. Тут ветерани мають змогу отримувати медичні послуги, психологічні, інформаційні та побутові.
Є також пункт прокату засобів пересування.
При центрі діє Орлянське стаціонарне відділення для постійного проживання одиноких престарілих громадян. Нині тут у затишку і спокої проживають понад 38 ветеранів. Для них створені всі умови - облаштовані житлові кімнати, їдальня, лазня, працюють маніпуляційний кабінет, світлиця, бібліотека.
Звісно, найкраще зустрічати старість з рідними людьми. Та коли вже так склалося життя, що людина залишилася на самоті, то соціальні служби і ветеранські організації не повинні стояти осторонь, а мають докладати максимум зусиль, щоб допомогти цим людям.
Та й взагалі, найсвятіший нинішній обов'язок нащадків - зробити все, аби ветерани Великої Вітчизняної, особливо інваліди, самотні вдови, хворі та немічні дідусі й бабусі відчували і розуміли: їм було заради чого проливати кров і нести на своїх плечах тяжкі воєнні труднощі тоді, в обпалених війною 1941-1945-х…
Нам треба поспішати віддати належну шану і турботу тим людям, завдяки яким маємо мирне небо над головою, завдяки яким знаємо не тільки те, наскільки страшним може бути пекло війни, а й — справжню ціну Перемоги!
Оголошення
Сайти України
71600, м. Василівка, бульвар Центральний, 4, Код ЄДРПОУ 24913314