Головна / Новини / "ТІЛЬКИ Б ДІТИ ЖИЛИ І ОНУКИ РОСЛИ…"


9 Травня — особливе свято і для родини Петра Марковича Єременка. Нині він з дружиною Валентиною Іллівною живе у доньки Катерини, у Василівці. Бо літа даються взнаки і здоров’я вже не те… А загалом Петра Марковича у його рідному селі Грозово знають як сильного, роботящого і умілого коваля, який добре знав свою справу і багато років поспіль робив її на совість.

За плечима Петра Марковича непростий шлях фронтовика. На війну він пішов вже у 1944-му, але на військовій службі залишався довгі сім років. Має бойові нагороди, поранення. Додому повернувся у званні молодшого сержанта. Після пережитих поневірянь і випробовувань, які випали на долю у сорокові роки минулого століття, ветеран був переконаний, що наш народ вже ніколи не відчує подих війни. Але тогорічні події дещо змінили звичний уклад життя… Тривожно і сумно на душі. Та втішає одне: є ще в Україні справжні захисники-патріоти, які готові боронити рідну землю.

Гірко нині ветеранам усвідомлювати, що подекуди намагаються переписати історію. Та допоки є живі її свідки, у нас, їхніх нащадків, є шанс дізнатися правду з перших вуст. Отож і Петро Маркович часто розповідає трьом своїм онукам та чотирьом правнукам, як воював з німецькими загарбниками, як боровся з ворогами радянської влади не лише на полі бою, а й в мирний, післявоєнний час. Як разом з товаришами будували мирне, щасливе життя.

Нині у свої 88 років ветеран Великої Вітчизняної війни, інвалід І групи Петро Маркович Єременко ні про що не шкодує. Мріє лише про одне: тільки б діти жили і онуки росли, щоб всі вони мали те світле майбутнє, за яке кров’ю і потом 70 років тому за-платили їхні діди-прадіди.

Світлана ЛОБАЧ

 

розділ: Новини Переглядів: 416 Дата: п'ятниця, 08.05.2015 09:27
Поділитися