Головна / Новини / Служить медицині


Життя лікаря — це здобуття нових і нових знань, нового досвіду, невтомний пошук... А якщо лікар займає посаду керівника лікувального закладу, то до основного його покликання автоматично додаються і адміністративно-господарські питання. Від їх вирішення залежать як умови роботи колективу, так і якість обслуговування пацієнтів. Саме такі нагальні проблеми практично протягом всієї своєї лікарської кар’єри, а це без малого 25 років, доводиться вирішувати головному лікарю районної лікарні Валерію Сапі.

Чому протягом всіх цих років? А тому, що вже через рік після закінчення Запорізького медуніверситету молодому лікарю-невропатологу Токмацької медсанчастини ім. Кірова Валерію Сапі запропонували посаду головного лікаря цього ж закладу.

Енергійний, вимогливий, перш за все, до себе і колег, керівник зарекомендував себе як умілий організатор і адміністратор, що стало поштовхом для його майбутнього призначення головним лікарем Оріхівської райлікарні, потім — Токмацької ЦРЛ, а з 2003 року Валерій Миколайович очолив колектив нашої районної лікарні.

Діяльність будь-якого керівника у людей асоціюється зі змінами. Звісно, у наш непростий час, коли фінансування медичної галузі навіть попри реформу вкрай обмежене, розраховувати на втілення грандіозних проектів не доводиться. І все ж за роки роботи Валерія Миколайовича у районній лікарні відкрили нове пологове відділення з сучасним медичним обладнанням, у дитячій лікарні замінили вікна на склопакети, відремонтували покрівлі у пологовому відділенні та хірургії. Ще раніше лікарняна котельня була переведена на природний газ. А скільки було зроблено по ФАПах і дільничних лікарнях, коли вони ще були підпорядковані ЦРЛ!..

Так, головному лікарю потрібно бути і завгоспом, і економістом, і енергетиком, щоб ввірений йому механізм працював злагоджено і ефективно. А ще потрібно пам’ятати, що ти, перш за все, працюєш з людьми, а тому маєш бути ще й психологом і залишатися просто доброзичливим, розуміючим керівником.

Саме за ці людяні якості, толерантність і стриманість, професіоналізм та комунікабельність і поважають Валерія Миколайовича колеги.

Цінують його і на вищому рівні. За сумлінну працю та відданість справі лікар вищої кваліфікаційної категорії Валерій Сапа неодноразово нагороджений грамотами обласного управління охорони здоров’я. І Грамотою Верховної Ради України — це висока відзнака на рівні Києва.

Йому довіряють не лише колеги й керівництво. Валерія Миколайовича цінують і поважають у районі. Мабуть, тому у 2002 році громада віддала за нього свої голоси, обравши депутатом обласної ради, а у 2010-му році довірила відстоювати свої проблеми у районній раді.

Щоб гідно виконувати покладені на тебе обов’язки, бути впевненим і врівноваженим на своєму робочому місці, важливо мати надійний тил. Він у Валерія Миколайовича дійсно сильний, бо народився і зростав у родині, яка завжди була прикладом у районі — батьки Микола Прокопович і Любов Іванівна шановані і знані люди, віддали багато років своєї праці на благо своєї малої батьківщини, звершили немало добрих справ на трудовому шляху. Ці одвічні цінності працелюбства, шани до трудящої людини, відповідальності і порядності, небайдужості передали і сину та доньці.

Таку ж сім’ю і таку ж атмосферу в ній підтримує і Валерій Миколайович. З дружиною Тонею разом із студентської лави — щирі, тонкі почуття поєднали ці дві половинки в одне ціле. Антоніна Костянтинівна — шанована лікар — акушер-гінеколог у районній лікарні. Вона, як ніхто інший, розуміє всі проблеми закладу. Донька і син вже дорослі і радують батьків своїми успіхами. А нещодавно родина Сапів поповнилась і тепер у головного лікаря і глави сім’ї з’явився ще один почесний статус — дідусь. Онучка, котру подарували донька із зятем, радує всіх. А Валерій Миколайович просто гордий тим, що його оточують чотири покоління жінок — мама, дружина, донька Юля і маленька Анечка.

Днями Валерій Миколайович відзначив свій золотий ювілей. Дружна родина, друзі і, звісно, колектив районної лікарні щиро вітали ювіляра з цією знаменною датою. Серед найтепліших слів були і такі: нехай доля завжди буде щедрою до Вас, Валеріє Миколайовичу, та збереже міцне здоров'я, дарує безмежне людське щастя, невичерпну енергію, життєве довголіття. Вам є чим пишатися. Ви на всіх життєвих дорогах залишаєтесь професіоналом, чуйним і турботливим до людей. Нехай джерело людської вдячності ніколи не вичерпується, серце наповнюється світлом.

Колектив райлікарні,
профспілковий комітет

 

розділ: Новини Переглядів: 542 Дата: понеділок, 10.11.2014 16:05
Поділитися